06.01.12

Історія Шешбаццара

Цар Кір передає Шешбаццару храмовий посуд
В книзі Ездри розповідається про те, як після 70-ти років Вавилонського полону єврейський народ повернувся в Юдею та відбудував Єрусалимський храм. Процес відбудови храму виявився досить складним. Через різноманітні обставини відбудова Єрусалимського храму постійно затягувалась. Розпочавшись у першому році правління перського царя Кіра будівництво храму закінчилось лише в шостому році правління царя Дарія. 

В першій главі книги, яку біблійні вчені називають Історією Шешбаццара, перський цар Кір видає юдеям дозвіл повернутись в Юдею та відбудувати в Єрусалимі храм Ягве. Пізніше Кір передає юдейському керівнику Шешбаццару (грец. Санавассар) храмовий посуд, який вавилонський цар Навуходоносор виніс з храму Соломона перед його зруйнуванням. В наступних главах книги подається перелік людей, що повернулись з полону та описується початок процесу відбудови храму. Але надалі про такого персонажа як Шешбаццар більше нічого не розповідається. В наступних главах книги головними героями є намісник Зоровавель та первосвященик Ісус, пізніше – вчитель закону Ездра.  Також нічого не розповідається про те, куди подівся храмовий посуд, який перський цар Кір через свого скарбника Мітредата віддав Шешбаццару. Внаслідок цього книга містить певну загадку. Куди подівся Шешбаццар? І куди він подів храмовий посуд, який приніс з Вавилону?

Біблійні вчені, що досліджують книгу Ездри, відмічають, що в цій книзі історія Шешбаццара є неповною. Після розповіді про передачу Шешбаццару храмового посуду та повернення з Вавилону ця історія обривається. Наступна розповідь в главі 2 містить перелік тих, хто повернувся з полону. Але в цьому переліку, що налічує 42360 людей, про такого лідера як Шешбаццар вже не згадується. Тому вчені вважають, що глава 1 книги Ездри (історія Шешбаццара) дійшла до нас у зіпсованому вигляді. І для того, щоб розгадати нашу загадку, необхідно відтворити первинну форму цієї історії. Тоді ми зможемо відповісти на питання про те, куди подівся Шешбаццар з посудом Соломонового храму.

Спробуємо відтворити цю главу.

Сюжетна лінія історії Шешбаццара в сьогоднішньому вигляді є такою:

  1. В першому році правління цар Кір видав дозвіл відбудувати храм.
  2. На дозвіл відгукнулись голови родів Юди і Веніамина.
  3. Їх сусіди матеріально допомогли їм.
  4. Цар Кір віддав храмовий посуд Шешбаццару.
  5. Шешбаццар привіз посуд з Вавилону в Єрусалим одночасно з поверненням всіх вигнанців.

Але така хронологія подій не є первинною. І доказом цього є два документи. Один з них – це грецький переклад книги Ездри, що міститься в Септуагінті. У цьому перекладі міститься одна невелика, проте дуже важлива відмінність. Після розповіді про передачу Шешбаццару храмового посуду та короткого опису самого посуду в канонічній книзі Ездри стверджується:

«Усе це завіз Шешбаццар, [коли вигнанці верталися] з Вавилону до Єрусалиму». (Езд. 1:11)

Виділений мною фрагмент, який об’єднує повернення храмового посуду та повернення всіх вигнанців в одну подію, відсутній в Септуагінті. Це означає, що на момент здійснення грецького перекладу в 2-1 ст. до н.е. в єврейському тексті книги ці дві події не були хронологічно зв’язаними. Якщо уважно проаналізувати текст наказу царя Кіра, то можна помітити, що він наказує матеріально допомогти єврейським вигнанцям не їх сусідам по Вавилону, а тим, хто в той час живе в Юдеї:

«А кожному, хто залишився по всіх тих містах, хто мешкає там, нехай допоможуть йому люди його місця сріблом, і золотом, і маєтком, і худобою, з добровільною жертвою для дому Божого, що в Єрусалимі». (Езд. 1:4)

Іншим документом є книга юдейського історика Йосифа Флавія «Юдейська давнина», написана в кінці 1 ст. н. е. Розповідаючи про події книги Ездри Йосиф Флавій дає таку ж хронологію подій, як і в перекладі Септуагінти. Згідно його книги вигнанці повертаються в Юдею не разом з храмовим посудом, а раніше:

«После того, как Кир возвестил это израильтянам, начальники колен Иудова и Веньяминова, равно как левиты и священнослужители, собрались в Иерусалим. При этом многие, не желая бросить свое имущество, остались в Вавилоне. 
А когда прибыли, то все друзья царя стали оказывать им поддержку и доставлять для сооружения храма одни золото, другие серебро, третьи бесчисленные стада скота и лошадей.
Тогда прибывшие возблагодарили Господа Бога и завершили издревле установленные жертвоприношения, так как отстраивается ими город и возрождаются прежние формы культа и богопочитания. 
И Кир прислал им обратно храмовые сосуды, которые некогда увез с собой Навуходоносор в Вавилон после разгрома храма.
Утварь эту царь поручил своему казначею Митридату для доставления [в Иудею], причем поручил ему отдать ее на сохранение Авассару до тех пор, пока не окончится постройка храма, дабы он затем, по окончании сооружения, передал ее священнослужителям и начальникам народа для постановки в храм". 

Таким чином, первинна хронологія подій книги була така:

  1. В першому році правління цар Кір видав дозвіл відбудувати храм.
  2. На дозвіл відгукнулись голови родів Юди і Веніамина.
  3. Вигнанці повернулись в Юдею.
  4. Інші мешканці Юдеї матеріально допомогли їм у будівництві міста і ще чогось, що дозволило їм відновити древні форми богослужіння.
  5. Цар Кір  віддав храмовий посуд Шешбаццару .
  6. Шешбаццар привіз цей посуд з Вавилону в Єрусалим і помістив кудись.

Отже, згідно первинної хронології вигнанці повернулись в Юдею раніше, ніж посуд Соломонового храму. Після повернення інші мешканці Юдеї матеріально допомогли їм речами золотими і срібними, кіньми, худобою, коштовностями (згідно наказу царя Кіра). Потім вигнанці зробили щось, що сьогодні  відсутнє у тексті книги Ездри. Після цього юдеї здійснили жертвоприношення (згідно книги Флавія). І лише потім цар Кір передав Шешбаццару храмовий посуд. Розповідь про те, що з тим посудом зробив Шешбаццар, також відсутня у тексті книги.

Натяк на те, що зробили в Єрусалимі юдеї на чолі з Шешбаццаром, міститься в іншій частині книги Ездри. В листах до царя Дарія від намісників Заріччя Таттеная та Шетар-Бозеная розповідається, що Шешбаццар заклав основи храму.

"Тоді цей Шешбаццар прийшов, заклав підвалини дому Божого в Єрусалимі, і від того часу й досі будується він, і ще не закінчений". (Езд. 5:16)

Але в іншій частині книги стверджується, що основи храму заклав Зоровавель. Тому можна припустити, що в першій главі книги, де розповідається про діяльність Шешбаццара, видалене згадування про закладення цим персонажем основ нового храму. Це згадування могло бути видалене через те, що суперечило іншій історії про закладення основ храму іншим персонажем Зоровавелем. В книзі не могли міститись дві події про заснування одного і того ж храму, тому одна з цих подій була видалена.

Але навіть таке припущення не знімає всі протиріччя. Залишається питання, куди Шешбаццар подів посуд Соломонового храму? Він повинен був занести його в храм.

З точки зору послідовності подій було б логічно припустити, що передача Шешбаццару храмового посуду мала б відбутись після відбудови Єрусалимського храму. Навіщо віддавати посуд тоді, коли його немає куди поставити?

Розповідь про передачу Кіром посуду міститься в першій главі книги Ездри. Але в цій главі вона подається дуже коротко. Більш розширено про це розповідається в листах до Дарія. В цих листах згадується, що цар Кір наказав:

«Візьми цей посуд, іди, віднеси його до храму, що в Єрусалимі, [а дім Божий нехай будується] на своєму місці».

Виділений мною фрагмент відсутній в Септуагінті. Відповідно, на момент перекладу на грецьку мову єврейський текст наказу Кіра був такий:

«Візьми цей посуд, іди, віднеси його до храму, що в Єрусалимі, на своє місце».

Згідно цього згадування цар Кір передав храмовий посуд тоді, коли храм вже був побудований.

Тому ми можемо відтворити повну первинну хронологію подій  історії Шешбаццара:

  1. В першому році правління цар Кір видав дозвіл відбудувати храм.
  2. На дозвіл відгукнулись голови родів Юди і Веніамина.
  3. Вигнанці повернулись в Юдею.
  4. Інші мешканці Юдеї матеріально допомогли їм побудувати храм.
  5. Цар Кір віддав храмовий посуд Шешбаццару.
  6. Шешбаццар привіз цей посуд з Вавилону в Єрусалим і помістив у храмі.

Як це можливо? Адже ж храм був побудований Зоровавелем в другому році правління царя Дарія!

Очевидно, історія Шешбаццара колись була короткою, повністю незалежною історією, ніяким чином не пов’язаною з історіями Зоровавеля, Ездри та Неємії. Це була історія з повним здійсненням пророцтв книг Єремії та Ісаї. В книзі Єремії пророкувалось про 70 років полону, а в книзі Ісаї – про Господнього помазанця Кіра, який відбудує Єрусалимський храм. В історії Шешбаццара ці пророцтва успішно здійснюються. Полон триває 70 років, до влади приходить цар Кір, який в перший же рік свого правління дозволяє повернутись юдеям з полону та відбудувати храм в Єрусалимі. І зразу ж після повернення храм відбудовується, а посуд попереднього храму повертається назад, символізуючи відновлення храму Соломона.

Але при об’єднанні історії Шешбаццара з історіями про Зоровавеля виникло протиріччя. В історії Шешбаццара храм був відновлений в першому році царя Кіра, а в історіях Зоровавеля - в часи перського царя Дарія. Для того, щоб якось усунути таке протиріччя, було змінено хронологію подій. В новій хронології в часи Кіра будівництво храму лише розпочалось, але не закінчилось. Через певні причини воно затягнулось до часів царя Дарія і закінчилось в другому (а пізніше – в шостому) році правління цього царя.

"І заповзялися люди того краю знеохочувати юдейський народ і перешкоджати йому будувати. Вони підкуплювали проти нього радників, щоб зламати задумане ним діло, весь час життя Кира, перського царя, і аж до царювання Дарія, перського царя". (Езд. 4:4-5)

Тому на проміжному етапі в першій главі книги Ездри відбудова храму Шешбаццаром була замінена на закладення основ храму. Саме такий проміжний етап літературного розвитку книги відображають листи до царя Дарія, де згадується про закладення основ храму Шешбаццаром. Але в самій історії Шешбаццара цієї події вже немає.

Поступово в біблійних текстах Зоровавель починає витісняти Шешбаццара. Новий і більш популярний персонаж Зоровавель вже і засновує, і відбудовує храм в Єрусалимі. В результаті ці два персонажі зливаються. Вже згадуваний мною історик Йосиф Флавій вже сприймає цих двох героїв як одну особу під різними іменами. Навіть сьогодні в значній частині довідників вказується, що Шешбаццар - це інше ім'я Зоровавеля. Прикладом такого об'єднання персонажів є уривок з неканонічної Другої книги Ездри. На відміну від канонічної книги Ездри, в якій стверджується, що храмовий посуд був переданий Шешбаццару, в цій книзі перед іменем Шешбаццар вставлене ім'я Зоровавеля, хоча в реченні очевидно йдеться лише про одну людину.

"І священний золотий і сріблий посуд, який Навуходоносор виніс з того дому, що в Єрусалимі, і поставив їх в своєму храмі, знову виніс їх цар Кір з храму, що в Вавилоні, і передано його Зоровавелеві і Шешбаццару володареві, і наказано йому віднести ввесь цей посуд, щоб поставити в храмі, що в Єрусалимі" (2 Езд. 6:17-18).

Відповідно, повернення храмового посуду було перенесено з часів Кіра в часи Дарія. Але це перенесення було здійснено лише на тих сувоях, які стали основою для неканонічної Другої книги Ездри. В цих сувоях повернення Зоровавеля відносилось до часів перського царя Дарія. Тому в них коротке згадування про принесення Шешбаццаром храмового посуду в Єрусалим в часи Кіра було видалене. Натомість появилась розповідь про те, що храмовий посуд (який цар Кір лише пообіцяв повернути в Єрусалим, але не повернув) був повернутий царем Дарієм та принесений вигнанцями, що повернулись в часи цього царя. 

"І відіслав [Дарій] ввесь посуд, який забрав Кір з Вавилону. І все, що Кір наказав зробити, він заповів зробити і відіслати до Єрусалиму". (2 Езд. 4:57)

А в нашій канонічній Першій книзі Ездри згадування про повернення храмового посуду в часи Кіра залишилось, але самої розповіді про встановлення посуду у храмі вже немає, так як згідно нової хронології подій храму тоді ще не існувало.


P.S. Існування різних взаємовиключних історій про відбудову Єрусалимського храму в різні часи піднімає питання про те, коли ж насправді був відбудований цей храм? Поза-біблійні джерела нічого не розповідають нам про цю подію, лише те, що храм існував в 409 році до н.е. Можливо, аналіз інших частин книги Ездри допоможе нам вияснити це питання.

1. Історія Шешбаццара
2. Список вигнанців, що повернулись з Вавилонського полону
3. Історія Зоровавеля
4. Закладення основ храму Зоровавелем
5. Лист самарян до царя Артаксеркса
6. Лист перського сатрапа Таттеная до царя Дарія

4 коментарі:

  1. Цитата:
    "Розповідаючи про події книги Ездри Йосиф Флавій дає таку ж хронологію подій, як і в перекладі Септуагінти. Згідно його книги вигнанці повертаються в Юдею не разом з храмовим посудом, а раніше:

    «... ВМЕСТЕ С ТЕМ Кир прислал им обратно храмовые сосуды, которые некогда увез с собой Навуходоносор в Вавилон после разгрома храма». («Иосиф Флавий. Иудейские древности. В 2‑х тт.»: Беларусь; Минск; 1994)"

    Тарас! Ну что же Вы пишете? Как это Вы фразу "ВМЕСТЕ С ТЕМ" понимаете как ПОСЛЕ ТОГО?" Это "Вместе с тем" можно прилепить к любому предыдущему предложению Флавия. Флавий не имел в виду хронологию, а просто добавление ко всей этой истории в целом. Он просто хотел сказать что и люди переселились, и храм начали строить, и вместе с тем, сокровища вернулись.

    "Вместе с тем" можно заменить фразой "Кстати", или "кроме всего вышесказанного".

    И вообще почему нужно верить именно Флавию? Он что свидетель тех событий? Или на него снизошел Святой Дух аки голубь, и он не может ошибиться в мелких деталях?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Цитата Флавия интересна тем, что она дает его понимание событий книги Ездры. Между временами написания книги и временами Флавия прошло сравнительно мало времени. И он мог быть знаком с текстом книги, который являелся более ранним, чем наш текст.

      Относительно вашего комментария о "вместе с тем", то с ним можно частично согласиться. Но когда вы читаете сегодняшний текст книги, то предполагаете, что возвращение изгнанников произошло во второй главе. А Флавий предпологал, что в середине первой главы, ещё до прихода Зоровавеля.


      Видалити
    2. Ничего не понял. Где у Флавия что либо сказано о Зоровоавеле? Почему по вашему мнению по мнению Флавия кто-то пришел до Зоровавеля?

      И чем отличается время действия первой и второй глав? Это ж одновременные события.

      Я Вас не понимаю.

      Видалити
    3. Я посмотрел греческий текст Флавия, немного откорректировал и разширил его цитату. Прочитайте ещё раз.

      Флавий дает такую последовательность событий:
      - Кир позволил возвратиться;
      - иудеи вернулись домой;
      - вся округа помогла им в приготовлениях восстановления храма;
      - начали восстановливать город и прежние формы культа и богопочитания (где?);
      - завершили все дело клятвой Богу и жертвоприношениями (где?);
      - Кир прислал храмовые сосуды и передал их на согранение Шешбацару, пока идет восстановление храма.
      Далее Флавий перечисляет количество сосудов. Это всё события только первой главы. Ещё нет ни Зоровавеля, ни других караванов второй главы книги.

      Вторая глава книги - это совсем отдельная история.

      Видалити