09.03.12

Історія Зоровавеля (походження історії трьох тілоохоронців)

Юдеї під керівництвом Зоровавеля будують жертівник
Одним з головних героїв біблійної Книги Ездри є Зоровавель. Він очолює перелік вигнанців, що повернулись з вавилонського полону. Після повернення основної групи вигнанців в часи правління перського царя Кіра Зоровавель очолює процес відбудови Єрусалимського храму, будує жертівник та закладає основи храму. Не дивлячись на різноманітні перешкоди Зоровавель разом з іншими вигнанцями таки закінчують будівництво храму в шостому році правління царя Дарія.

Проте в цій книзі абсолютно не розкрита постать Зоровавеля. Ким він був? Як став лідером юдеїв? За які досягнення? Яка його подальша доля?

Зоровавель у книзі пророка Огія

Деяку інформацію про цього героя нам надає Книга пророка Огія (Хаггая). Але ця інформація значною мірою суперечить подіям книги Ездри. В книзі пророка Огія розповідається, що Зоровавель був намісником Юдеї в часи перського царя Дарія. В ті часи в Юдеї проживали люди, але їх життя було некомфортним. Земля давала погані врожаї, люди бідували. Тоді Бог Ягве через свого пророка Огія звернувся до юдеїв і пояснив, що причиною неврожайності землі є те, що жителі Юдеї не відбудували Божий храм в Єрусалимі. Як тільки вони його відбудують, Бог поблагословить землю і вона буде давати щедрі врожаї. Тоді жителі Юдеї на чолі з намісником Зоровавелем почали будувати храм і за декілька тижнів відновили його в другому році правління царя Дарія. 

В цій книзі немає жодного слово про повернення з полону, про перешкоди самарян в будівництві храму. Окрім того, храм відбудований на чотири роки раніше, ніж стверджується у книзі Ездри. В книзі пророка Огія Зоровавель є не головою вигнанців, а намісником юдеїв, що вже багато років проживають на території провінції. Тому ясності в питання походження Зоровавеля книга пророка Огія не вносить.

Зоровавель у Другій книзі Ездри (історія трьох охоронців)

Зоровавель перед царем Дарієм
Спроба заповнити прогалину в походженні Зоровавеля здійснена в неканонічній сьогодні Другій книзі Ездри. В цій книзі повернення вигнанців з вавилонського полону датоване часами царя Дарія, а не Кіра, як в канонічній. В Другій книзі Ездри, окрім значних хронологічних розбіжностей, міститься також історія про трьох охоронців царя Дарія. Одним з цих охоронців є наш герой Зоровавель.

В цій історії про охоронців розповідається, що цар Дарій організував великий банкет для своїх підлеглих воєначальників, сатрапів і всього двору.  Після гучного святкування цар втомився (захмелів) і пішов відіспатись. А тим часом троє його охоронців організували суперечку: що на світі найсильніше? Кожен з них написав свою відповідь і поклав сплячому царю під подушку.

Перший охоронець написав: Перемагає вино.
Другий написав: Перемагає цар.
А третій написав: Перемагають жінки, понад все ж перемагає правда!

Прокинувшись, Дарій знайшов ці відповіді та прочитав. Зібравши знову всіх гостей він попросив охоронців пояснити свою точку зору. І кожен з охоронців навів свої аргументи. Третій охоронець, яким виявився Зоровавель, спочатку довго доводив, що перемагають жінки. І коли вже виклав свою точку зору, то чомусь почав доводити протилежне, а саме те, що перемагає істина. В підсумку всі визнали правоту Зоровавеля, він виграв суперечку. Цар Дарій вирішив нагородити переможця і запитав, яку нагороду той хоче.  Тоді Зоровавель попросив царя Дарія допомогти у відбудові єрусалимського храму та повернути посуд Соломонового храму на своє попереднє місце. Дарій погодився і написав своїм підданим листи з наказом допомогти Зоровавелю у будівництві храму. А також відіслав у Єрусалим весь храмовий посуд, який хотів повернути, але не встиг цар Кір.

Походження історії охоронців

Сюжетна лінія цієї історії побудована таким чином, ніби до часів царя Дарія ніякої діяльності по відбудові Єрусалиму та його храму не було. Не було ніякого повернення великої групи вигнанців у перший рік царя Кіра, не було ніякого повернення храмового посуду керівником юдеїв Шешбаццаром. Повернення з полону та відбудова храму розпочались в часи правління царя Дарія. Очевидно, що така сюжетна лінія прямо суперечить подіям канонічної Книги Ездри (главі 1). Тому можна припустити, що історія про повернення з полону Зоровавеля та початок відбудови храму на ранньому етапі розвитку не була ніяким чином пов’язана з Історією Шешбаццара в першій главі Книги Ездри. Ці розповіді є різними альтернативними варіантами повернення юдеїв з вигнання та відбудови єрусалимського храму.

Оскільки історія трьох охоронців відсутня в канонічній Книзі Ездри, більшість біблійних вчених сходяться на думці, що вона була додана в Другу книгу Ездри на досить пізньому етапі розвитку книги. Історія охоронців належить до літературного жанру «придворного роману», який був досить популярний серед юдеїв діаспори. До цього літературного жанру належать також історія Йосифа з книги Буття, історія Даниїла та історія Естер. Біблійні дослідники вважають, що історія трьох охоронців до включення в Другу книгу Ездри ніяким чином  не була пов’язана з Зоровавелем. Це була звичайна історія про суперечку трьох неназваних охоронців, один з яких переміг, отримав великі почесті та став величатись родичем царя. 

В цій історії згадується царська наложниця Апама. Завдяки грецьким історикам ми знаємо, що в царя Дарія дійсно була наложниця на ім’я Апама. Але не в Дарія I, а в Дарія III, останнього перського царя. Тому очевидно, що ця легенда була написана тоді, коли Перської імперії вже не існувало, а розповіді про діяльність перських царів встигла обрости легендами. Вчені сходяться на тому, що вона була написана не раніше 2 ст. до н.е., але не пізніше 1 ст. н.е., оскільки про неї згадує юдейський історик Йосиф Флавій у своїй книзі «Юдейська давнина». Відкрито виражена полеміка проти ідумеїв дає підстави вважати, що включення цієї історії в Другу книгу Ездри відбулось в часи юдейсько-ідумейського конфлікту в кінці 2 ст. до н.е.

Гімн істині

В історії про суперечку трьох охоронців є дивний момент. Двоє охоронців дають по одному варіанту відповіді, а третій (Зоровавель) дає два варіанти. Спочатку він доводить, що найсильнішими є жінки, а потім сам собі заперечує і доводить, що найсильнішою є істина. Така складна та заплутана відповідь третього охоронця надала підстави деяким вченим стверджувати, що первинна історія про суперечку трьох охоронців містила лише один варіант відповіді – перемагають жінки. А інший варіант відповіді був доданий для того, щоб зобразити Зоровавеля мудрим та праведним.

Ще одне можливе пояснення подвійної відповіді Зоровавеля пропонує нам давній сирійський переклад Книги Ездри. В ньому історія трьох охоронців відсутня, а історія Зоровавеля починається таким словами:

Велика і сильна в усьому істина. Вся земля істину кличе, і небо її благословить і всі діла трясуться і тремтять і немає з нею нічого неправедного. Істина перебуває і кріпиться на віки і живе і сильнішає на віки віку. І не вміє зглядатися на лице, ані приймати дари, але творить праведне з усього неправедного і поганого. І всім до вподоби її діла, і немає в її суді нічого неправедного. І її сила і царство і влада і велич всіх віків. Благословенний Бог істини. 

А далі йде розповідь про допомогу перського царя Дарія у відбудові єрусалимського храму.
Цей вступ в історію Зоровавеля дуже нагадує вступ в Євангеліє від Іоанна:

На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку. Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього. І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його…

Вступ в Євангеліє від Іоанна має наукову назву Гімн Слову (Логосу). Аналогічним чином вступ в історію Зоровавеля сирійського перекладу можна назвати Гімн Істині.

Біблійний автор, який додав в Другу книгу Ездри історію про суперечку трьох охоронців, мав перед собою якийсь проміжний варіант книги. В ньому події розпочинались в часи правління царя Дарія. А перед подіями містився короткий вступ, названий мною Гімн Істині.

Невідомий автор вставив історію трьох охоронців у книгу Ездри таким чином, що попередній вступ у книгу (Гімн Істині) став частиною історії охоронців. До першої відповіді третього охоронця (перемагають жінки) він додав ще один варіант відповіді (перемагає істина). А після довгої промови третього охоронця (що тепер перетворився у Зоровавеля), в якій він доводив, що жінки перемагають все, біблійний автор вставив Гімн Істині. Але не просто додав, а вклав її в уста Зоровавеля. А також додав деякі інші висловлювання, щоб приєднати цей гімн до попередньої історії охоронців. В результаті він створив таку розповідь (жирним шрифтом виділений Гімн Істині, який тепер є частиною промови Зоровавеля):

І він почав говорити про істину: «Мужі чи не сильні жінки? Велика земля, і високе небо, і швидке в бігу сонце, бо повертається довкруги неба і знову біжить на своє місце в однім дні.
Чи не великий Той, що це робить, і велика і сильна в усьому істина.
Вся земля істину кличе, і небо її благословить і всі діла трясуться і тремтять і немає з нею нічого неправедного.
Неправедне вино, неправедний цар, неправедні жінки, неправедні всі людські сини, і неправедні всі їхні діла, ці всі. І немає в них істини, і в їхній неправедності гинуть.
Істина ж перебуває і кріпиться на віки і живе і кріпшає на віки віку.
І не вміє зглядатися на лице, ані приймати дари, але творить праведне з усього неправедного і поганого. І всім до вподоби її діла, і немає в її суді нічого неправедного.
І її сила і царство і влада і велич всіх віків. Благословенний Бог істини».
І він перестав говорити. І тоді увесь народ закричав, і тоді сказали: Велика істина і вона перемагає.
Тоді цар сказав йому: Попроси, що хочеш, більше від написаного, і дамо тобі, оскільки ти виявився наймудрішим. І сядеш біля мене і назвешся моїм родичем.

В результаті включення в Другу книгу Ездри історії трьох охоронців, один з яких став Зоровавелем,  заповнило прогалину в походженні цього героя. Внаслідок цього Друга книга Ездри, що містила історію походження Зоровавеля, стала більш популярною, ніж канонічна Книга Ездри, тому що стала вважатись більш повною. Грецький переклад цієї книг носив назву Ездра А, тобто Перша книга Ездри.

В першому столітті нашої ери одночасно існували два варіанти Книги Ездри. Згідно сюжетної лінії одного варіанту повернення юдеїв з вавилонського полону під керівництвом Зоровавеля відбулось на початку правління перського царя Кіра. Згідно сюжетної лінії другого варіанту книги повернення з полону відбулось в часи  царя Дарія після того, як Зоровавель виграв суперечку трьох охоронців. В кінці першого століття н.е. юдейський історик Йосиф Флавій, пишучи свою книгу «Юдейська давнина», був знайомий з обома варіантами розвитку подій. Не наважуючись надати перевагу якомусь одному варіанту, він просто поєднує хронологію подій однієї книги Ездри з хронологією іншої книги. В результаті Флавій описує повернення Зоровавеля з полону в часи царя Кіра (згідно канонічної книги Ездри), а потім повертає його назад у Персію і робить охоронцем царя Дарія (згідно неканонічної Другої книги Ездри). Таким чином він поєднує події обох книг і описує два етапи повернення з полону. Перше – в часи Кіра, а друге – в часи Дарія.

Але в кінці кінців канонічною була визнана коротша книга Ездри, а більш повна версія поповнила перелік неканонічних книг. Сьогодні біблійні вчені надають неканонічній книзі Ездри таке ж велике значення, як і канонічній. Тому що обидві книги Ездри є різними літературними редакціями однієї книги про повернення з полону та відбудову Єрусалимського храму. Порівняння проблемних місць в цих книгах та їх перекладах дозволяє краще зрозуміти процес їх літературного розвитку.

1. Історія Шешбаццара
2. Список вигнанців, що повернулись з Вавилонського полону
3. Історія Зоровавеля
4. Закладення основ храму Зоровавелем
5. Лист самарян до царя Артаксеркса
6. Лист перського сатрапа Таттеная до царя Дарія

Немає коментарів:

Дописати коментар