03.06.12

Лист до царя Артаксеркса

Згідно четвертої глави Книги Ездри лідер юдеїв Зоровавель відмовився від допомоги самарян у відбудові Єрусалимського храму. Образившись, самаряни почали заважати юдеям у відбудові храму і підкупляти царських чиновників для того, щоб зупинити будівництво храму. Пізніше вони написали лист до перського царя Артаксеркса з доносом на юдеїв. В ньому самаряни попереджували царя, що у випадку завершення відбудови храму та міста Єрусалиму юдеї піднімуть повстання та перестануть сплачувати данину. На підтвердження своїх слів відправники листа просили царя пошукати в царському архіві старовинні документи, з яких він може переконатись у бунтівному характері юдеїв. Отримавши та прочитавши листа цар Артаксеркс підняв старі документи та переконався, що відправники листа мають рацію. У відповідь Артаксеркс видав наказ із забороною відбудовувати Єрусалим та його храм. В результаті будівництво храму було зупинене весь час правління Артаксеркса аж до правління наступного перського царя Дарія. Таку сюжетну лінію змальовує нам четверта глава Книги Ездри.


Проблемні місця цієї розповіді

Текстуальні проблеми

В цій главі книги Ездри лист до Артасеркса має аж чотири різні варіанти того, хто саме написав листа і при яких обставинах. Два варіанти написані єврейською мовою, а два – арамейською.

Перший варіант:
А за царя Ахашвероша, на початку його царювання, написали вони оскарження на мешканців Юдеї та Єрусалиму. (Ездра 4:6)

Другий варіант:
А за днів Артаксеркса написав Бішлам, Мітредат, Товеїл та решта товаришів його до Артаксеркса, царя перського. А лист був написаний по-арамейськи / перекладений по-арамейськи. (Ездра 4:7)

Третій варіант:
Начальник Рехум та писар Шімшай написали одного листа проти Єрусалиму до царя Артаксеркса отак. (Ездра 4:8)

Четвертий варіант:
Тоді начальник Рехум та писар Шімшай та решта товаришів його, судді й урядники, писарчуки, писарі, аркев'яни, вавилоняни, шушаняни, цебто еламіти, та решта народів, яких вигнав Аснаппар, великий та славний, й осадив їх у місті Самарії та в решті Заріччя. Оце відпис листа, що послали до нього: (Ездра 4:9-11)

В першому варіанті відправниками листа є ті ж люди, які підкупляли царських чиновників для того, щоб зупинити будівництво храму в Єрусалимі. Адресатом листа вказаний не Артаксеркс, а Ахашверош. Це ім'я царя з книги Естер. В другому варіанті адресатом листа вже вказаний цар Артаксеркс, а відправниками – невідомі Бішлам, Мітредат, Товеїл та їх товариші. У цьому ж варіанті вказано що лист був не то написаний, не то перекладений арамейською мовою. Третій варіант написаний арамейською мовою. В ньому відправниками листа вказані вже інші люди – начальник Рехум та писар Шімшай. Четвертий варіант також написаний арамейською мовою. В ньому відправниками листа також є Рехум та Шімшай, але цей варіант є більш розширений за попередній. Після чотирьох варіантів того, хто написав листа Артаксерксу міститься сам лист, написаний арамейською мовою.


Змістовні проблеми

Згідно сюжетної лінії книги Ездри лист до Артаксеркса зупинив будівництво храму в Єрусалимі аж до часів правління наступного царя Дарія. Але в самому листі до царя, як і в його відповіді, немає жодного слова про Єрусалимський храм. Головної темою кореспонденції є відбудова міста. Тому ця історія трохи випадає з контексту відбудови храму. Напевно пізні редактори книги також розуміли цей момент, тому вставили в кореспонденцію також згадування Єрусалимського храму. Але це редагування відбулось лише в тій редакції, яка стала основою для Другої Книги Ездри. Можемо порівняти уривки текстів листа двох книг.

І ось щоб було відоме цареві, що юдеї, які вийшли від тебе до нас, прибули до Єрусалиму. Вони будують місто бунтівниче та шкідливе, і вдосконалюють мури, а підвалини поліпшили. (Ездри 4:12)

І тепер хай стане відомим панові цареві, що юдеї, які прийшли від вас до нас, прийшовши до Єрусалиму, будують злобне місто відступлення, а торговиці його і стіни направляють і відбудовують храм. (2 Ездри 2:14)

В цьому уривку окрім лексичних відмінностей поліпшення підвалин стін замінене на відбудову храму. Інший уривок:

І ото, беручи на увагу, що сіль царського палацу сіль наша, а царський сором не випадає нам бачити, тому ми посилаємо й повідомляємо царя, щоб пошукали в книзі споминів батьків твоїх … (Ездри 4:14-15)

І оскільки будується храм, вважаємо за добре не поминути це, але сказати панові цареві, щоб, як ти так вважаєш, хай поглянуть в книги твоїх батьків… (2 Ездри 2:16)

В цьому трохи коротшому варіанті листа добавлене згадування про будівництво храму. Текст листа в Другій Книзі Ездри вже гармонізований із загальним контекстом відбудови Єрусалимського храму.


Хронологічні проблеми

В попередній історії про відмову Зоровавеля від допомоги самарян у відбудові Єрусалимського храму розповідається про те, що самаряни заважали відбудовувати храм весь час правління царя Кіра аж до правління царя Дарія. Після цієї історії ми могли б сподіватись, що наступна розповідь буде відбуватись в часи царя Дарія, який (згідно уявлень біблійних авторів) царював зразу після Кіра. Але розповідь раптово перескакує у часи перського царя Артаксеркса. Навіть якщо прийняти, що в четвертій главі книги Ездри йдеться про Артаксеркса I, то навіть цей перший Артаксеркс почав царювати через 73 роки. Після історії про переписку з Артаксерксом розповідь переходить у часи царя Дарія. Якого саме? Якщо Дарія I Гістаспа, то він правив до Артаксеркса. Якщо Дарій II Ох, то він почав правити у 423 році до н.е., тобто ще через 42 роки. В такому разі Зоровавель вже давно б помер і не брав участі у відбудові храму.

Тому ми змушені констатувати, що після переписки з Артаксерксом події книги повертаються назад у минуле у часи Дарія І. Цей факт говорить нам про те, що історія про листування з Артаксерксом в загальній розповіді Книги Ездри є зайвою і перериває попередню розповідь. Ймовірно, ця історія була самостійною та на протязі якогось часу існувала поза межами Книги Ездри. Вона була вставлена в Книгу Ездри вже на пізньому етапі формування книги. Якщо прибрати цю історію (весь арамейський лист та чотири варіанти початку історії), то розповідь з часів Кіра переходить у часи Дарія І. Правда, між ними ще царювали перські царі Камбіз ІІ і Гаумата, але біблійні автори, скоріш за все, просто не знали цього порядку царювання, тому що писали через декілька століть. Вони вважали, що після Кіра зразу правив Дарій I, тому й сформували Книгу Ездри відповідним чином.

Чотири різні варіанти відправників листа також можна пояснити тим, що історія про листування з Артаксерксом на протязі певного часу існувала окремо в багатьох екземплярах. І на різних екземплярах історії містились певні відмінності того, хто є відправником листа. При компонуванні книги біблійні редактори, не наважуючись вибрати з різних варіантів один, послідовно вписали в Книгу Ездри всі чотири варіанти відправників. Те ж саме стосується і твердження про те, чому лист написаний арамейською мовою. В одних екземплярах історії стверджувалось, що листи були написані арамейською, в інших екземплярах стверджувалось, що листи були перекладені на арамейську мову. Біблійні редактори вирішили зберегти обидва варіанти і вписали дві версії: «А лист був написаний по-арамейськи / перекладений по-арамейськи».


Контекст листів до Артаксеркса

Що ж в такому випадку робить історія про листування з перським царем Артаксерксом в Книзі Ездри? Якщо згідно сюжетної лінії книги храм був відновлений у часи Дарія (в 516 році до н.е.), будівництво чого тоді зупиняв Артаксеркс через 60 років?

Тут нам необхідно пригадати, що головною темою кореспонденції є відбудова міста, а не храму. Листи Артаксеркса пов'язані з відбудовою Єрусалиму. У відповіді Артаксеркса містяться такі слова:

А тепер видайте наказ, щоб спинилися ці люди, а місто це не будувалося, поки від мене не буде виданий новий наказ. (Ездри 4:21)

Це згадування про майбутній наказ, в якому цар Артаксеркс таки дозволить будівництво міста, дало підстави багатьом біблійним вченим припустити, що цей Артаксеркс є тим самим Артаксерксом, в часи якого повернулись Ездра та Неємія. Це той самий цар Артаксеркс, який згідно Книги Неємії дозволив останньому відбудувати стіни Єрусалиму.

При аналізі листування з Артаксерксом необхідно також відповісти на питання, чи дійсно ці листи є автентичною кореспонденцією між самарянами і перським царем. Якби ці листи були автентичними, то ми могли б сподіватись, що його текст у різних біблійних джерелах буде ідентичним. Або відрізнятись лише деякими помилками переписувачів. Натомість, порівняння тексту листів у Книзі Ездри з текстом листів у Другій книзі Ездри виявляє значні відмінності, характерні для літературного твору, а не документа. Окрім того, арамейська мова, якою написані листи, є значно пізнішою, ніж арамейська мова Перської імперії. Очевидно, листи були написані тоді, коли Перська держава вже не існувала.

Американський біблійний вчений Якоб Райт висловив припущення, що історія про листування з Артаксерксом є передісторією Книги Неємії. Біблійний автор, який створив цю історію був знайомий з книгою Неємії. В цій книзі Неємія відбудовує стіни Єрусалиму в 20-му році правління Артаксеркса. Можливо, невідомий автор хотів пояснити, чому будівництво Єрусалимської стіни відбулось так пізно. Можливо, автор мав якісь інші підстави чи прагнення. Ми не знаємо. Нам залишається лише констатувати, що історія про листування з Артаксерксом попала в книгу Ездри дуже пізно і була розміщена невдало, розірвавши попередню розповідь та створивши непереборні хронологічні проблеми.

1. Історія Шешбаццара
2. Список вигнанців, що повернулись з Вавилонського полону
3. Історія Зоровавеля
4. Закладення основ храму Зоровавелем
5. Лист самарян до царя Артаксеркса
6. Лист перського сатрапа Таттеная до царя Дарія

Немає коментарів:

Дописати коментар